Початок жовтня був складним!
Так, це треба визнати, але зупинка завжди це час який діє проти нас.
Про що сьогодні піде мова мова?:)
Що нас може разрадити? Діти, так діти.
Про дітей та про спілкування з ними.
Поряд з нами завжди є ті хто так потребує уваги, чуйності та любові.
Мені завжди було цікаво, чим відрізняється підприємство, компанія від звичайної родини. На роботі ми діємо за правилами, які пояснюють чого очікувати, та розуміємо чого не станеться ні за яких умов, про це корпоративна культура, посадова інструкція та інші документи регламентують багато процесів.
Далі мотивація, цікаве та складне питання. Працюючи ми розуміємо (або повинні розуміти) скільки та за що ми отримаємо. Наради, о щасливчик, кого це оминає, але інколи це нескінченне спілкування задля вирішення різних питання краде весь робочий час. Це все про роботу.
Ми працюємо у бізнесі з системними моментами, які перелічені, а вдома чомусь не відтворюємо щось подібне.
На роботі ми проводимо деколи 60% життя, відкладаючи життя на потім, обіцяючи близьким «от завтра» все зробимо. Картина знайома. Потім дивуємось …діти зросли якось непомітно, але це на саме страшне. Ті хто має вчитися в нас усьому від читання до фінансовій грамотності, залишаються без уваги у таких важливих питаннях.
Вони зросли людьми з якими нам не має про що говорити.
Вони зросли не звертаючись до нас за допомогою.
Вони обрали професію, яку ми за них обрали.
Вони зросли з нами, але без нас.
Перед тим як написати це, я пройшла саме такий шлях, але не до кінця, вчасно схаменулась.
Перед тим як написати та зробити такі висновки, я зібрала та запитала у більш 100 батьків.
Зібравши маленьку аналітику, дійшла таких висновків:
Складність ситуації у тому, що після переліченого ми очікуємо розуміння від дітей, в той самий час коли саме вони потребують цього від нас.
Та «Еверест» батьківської впевненості, ми водночас вирішили, що тільки за те що ми їх народили вони вже за це вони нам винні.
Та годі базікати, ще є час усе виправити, знаю по собі. Я встигла зрозуміти, що свої обв’язки, ні не матері, це було завжди, ні.
Я зрозуміла кілька інших важливих ролей(проведу параллель з менеджментом, з цього ж почала):
Мабуть – це усе чим сьогодні хотілось поділитися.
Залишились питання, відповідь на які – це розмова наодинці з собою, бо тут тільки ви здатні оцінити себе об’єктивно, бо це ваша дитина.
Не важливо добре чи не зовсім ви відповіли на питання.
Важливо інше, що ви зробите завтра та який результат отримаєте згодом.
Який статус ви вважаєте для себе пріоритетним.
Це важливо для вас і тільки для вас, бо Ви маєте бути власником бізнес-проєкту під назвою РОДИНА.
Згодом наш центр запропонує сімейну ігрову сесію, яка допоможе в інтерактивному форматі отримати відповіді на питання, започаткувати сімейні традиції та краще зрозуміти один одного.
Бережіть себе та своїх близьких.