Оцінка вартості бізнесу відноситься до найбільш суперечливих питань, з якими стикаються підприємці та інвестори. Існує безліч методів оцінки і серед них класичними є три: витратний, дохідний та порівняльний.
Вартість підприємства за витратним підходом оцінюється по методу чистих активів, тобто визначається як різниця між вартістю активів та сумою зобов’язань. Перевагою даного методу є те, що він не вимагає детального аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства і є доволі простим. Основний недолік – він не відображає реальну прибутковість бізнесу. На приклад, успішне підприємство яке працює переважно за передплатою може мати низькі, або навіть від’ємні чисті активи, так як передплати відображаються в балансі як кредиторська заборгованість, відповідно є зобов’язаннями.
Визначення вартості бізнесу за дохідним методом передбачає оцінку майбутньої вигоди, яку отримає власник від володіння бізнесом. Оцінка майбутніх доходів здійснюється з урахуванням вартості грошей в часі. Певна сума сьогодні має більшу цінність ніж аналогічна сума в майбутньому і чим далі в часі тим нижче еквівалент. За дохідним методом вартість бізнесу розраховується як сума потоків доходів за певний час помножених на ставку дисконту. Більш детально даний метод зможемо розібрати в наступних публікаціях.
Суть порівняльного методу майже повністю розкрита в його назві. Він передбачає порівняння вартості бізнесу, який ми оцінюємо з вартістю аналогічних, що були продані впродовж недавнього часу. Складністю в його застосуванні є те, що інформація про вартість продажі бізнесу зазвичай є закритою і оцінити третіми сторонами фактичні фінансово-економічні показники які були у підприємства на момент продажу не завжди можливо, зокрема враховуючи присутність готівкових операцій на ринку.
Варто додати, що в реаліях бізнесу окреме місце займає такий вид як суб’єктивна оцінка менеджменту. Враховуючи те, що способів оцінки прогнозів та інтерпретації тенденцій та трендів на ринку не менше ніж способів оцінки бізнесу, іноді підприємці більшої ваги надають потенціалу розвитку ніж фактичним фінансовим даним. Що важливо – мають на це право, доки є покупець готовий заплатити відповідну суму.
В середньому, вартість бізнесу оцінюється на основі середньовзваженого чистого прибутку за попередні 3 роки помножених на 3-5 років з коефіцієнтом росту в 20-50% в рік. Коефіцієнт росту, в свою чергу, також залежить від динаміки за попередні роки та рівня ризиків та загроз які мають місце на ринку. Проте бувають різні історії, інвестори та підприємства. Як я писав раніше, підходів для оцінки є безліч, всі вони правильні і не дивлячись на умовну об’єктивність, вартість підприємства є доволі абстрактним поняттям особливо в нестабільних українських реаліях. В фінальному підсумку, будь-що вартує рівно стільки скільки за нього готові заплатити.
