Ми живемо в кризові та часи невизначеності. Ми багато чуємо про кризу та поради різних експертів та фахівців, які радять та головне – не несуть відповідальності.
Давайте з цим питання розберемось докладніше та визначимо план дій.
Мета антикризового управління на рівні підприємства – функціонувати безаварійно та безперебійно.
Кожен підрозділ є частиною єдиного великого «організму». Саме на рівні підрозділу реалізуються багато ухвалених рішень. У період кризи важливо зберегти команду. Саме з цих позицій в антикризовому плані розглядаються ризики, вибирається комплекс заходів, які допоможуть адаптувати бізнес до кризових ситуацій. Виживуть швидкі та тямущі, рішучі та наполегливі, добре підготовлені та мотивовані команди.
Команда повинна:
· мати комплексне уявлення про стратегічні аспекти антикризового управління на рівні держави та бізнесу;
· мати навички проведення мозкових штурмів, нарад, досліджень з метою діагностики кризових явищ;
· мати навички пошуку причин виникнення кризи у компанії;
· освоїти технології як розпізнавання, а й пом’якшення, а головне – запобігання криз;
· розвинути навички розробки антикризової бізнес-моделі.
Але коли компанія вирішила залучити кризового менеджера, то зусилля треба об’єднати та визначити план дій, який виведе компанію на стабілізаційний рівень або новий (тут окрема розмова). Якщо власники та топ-менеджери однаково дивляться на антикризове управління, пам’ятаєте про особливості прийняття рішень у кризу, то час діяти.
Тому менеджеру з антикризового управління важливо:
· мати системне бачення;
· вміти цілком охопити низку взаємопов’язаних проблем, які можуть призвести організацію до банкрутства чи погіршити соціальний стан людей.
Це дозволить аргументовано уявити собі, керівництву компанії та колективу як антикризові заходи вплинуть на стабільну роботу підрозділу, KPI підрозділи, персонал, проєкти, в реалізації яких бере участь підрозділ.
Тепер справа за оперативними діями та чіткими рішеннями.
Що потрібно зробити швидко:
· скоротити витрати;
· збільшити надходження коштів, оптимізувати продаж;
· реструктуризувати кредиторську заборгованість
Скорочення витрат – це необхідний крок, коли організація зазнає фінансової кризи. Вам потрібно вирішити, чи потрібно централізувати ухвалення всіх рішень, які впливають на рух матеріальних активів підприємства. Визначте, скорочувати чи заморожувати витрати, пов’язані з розвитком наявних довгострокових проєктів.
Методи скорочення витрат:
· контроль витрат;
· аналіз джерел виникнення витрат, їх класифікація за рівнем залежності від обсягів виробництва;
· заходи щодо зниження витрат;
· оцінка одержаного ефекту.
Що скорочувати:
· фонд оплати праці (тут є важливий момент – треба зберегти всіх фахівців, а потім думати тут про скорочення);
· витрати на сировину та матеріали за рахунок: використання дешевших компонентів виробів, горизонтальної інтеграції з постачальниками, роботи з місцевими виробниками, впровадження ресурсозберігаючих технологій;
· виробничі витрати, витрати на ремонт та обслуговування обладнання, витрати на рекламу, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дослідження ринку, підтримання певної якості послуг.
При цьому важливо визначити найвитратніші статті балансу, які підлягають скороченню, та направити ресурси на проведення реструктуризації та проєкти, що передбачають отримання швидкого прибутку.
Залучити кошти можна шляхом:
· продажу та здачі в оренду активів компанії;
· оптимізації продажу;
· зміни кредитної політики для прискорення оборотності дебіторської заборгованості.
Для оптимізації продажів потрібні:
· цінове регулювання;
· залучення нових замовників;
· виробництво на давальницькій сировині;
· запровадження програми торговельних знижок та пільг для споживачів, які платять швидше;
· укладання стратегічних спілок та альянсів;
· оцінка додаткових витрат, пов’язаних із впровадженням у виробництво та просуванням на ринок нової продукції.
